МВФ запропонував Україні меншу програму, ніж ми розраховували
Місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування у 8 млрд дол. Які умови висуває фонд, чому виділять менше коштів, ніж нам хотілося б та чому для України дуже важливо мати програму з МВФ? Менше, ніж хотіли З огляду на те, що чинна програма МВФ з Україною на 2023-2027 рр., що передбачає виділення нам 15,6 млрд дол., вже майже вичерпана, наша країна звернулась до фонду з проханням про нову програму фінансування. І МВФ дослухався до України. Місія МВФ підготувала для нашої країни нову програму кредитування на 8 млрд дол. Очікується, що вона діятиме до 2029 р. “Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, – близько 8 млрд дол. на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Вона уточнила, що рішення МВФ щодо запуску програми очікується в січні. Тоді ж має бути перша виплата.
При цьому попередньою дією, яку необхідно виконати для старту програми, є ухвалення бюджету на 2026 р. у межах узгодженого з фондом дефіциту.
За словами Підласи, під час офіційних переговорів щодо нової програми було обговорено деталі українського бюджету-2026 з керівником місії МВФ Гевіном Греєм та його колегами.
Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету. “Формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і “репараційний кредит” від ЄС”,- підкреслив міністр фінансів. Програма з МВФ критично важлива для України тому, що нам треба покрити фіскальний дефіцит. Навіть до кінця поточного року ще потрібно залучити 8,7 млрд дол., щоб профінансувати всі заплановані бюджетні видатки.
Наразі загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на період дії нової програми попередньо оцінюється в суму до 170 млрд дол. МВФ – каталізатор, а не основний донор МВФ традиційно виступає як каталізатор для залучення більшого фінансування від інших міжнародних партнерів (країн G7, ЄС, Світового банку тощо), а не як основний донор. Програма МВФ є сигналом для інших кредиторів, що країна проводить необхідні реформи та має чіткий план, що робить інвестиції в неї безпечнішими. “Невеликий обсяг програми МВФ може бути частиною стратегії, коли основне фінансове навантаження беруть на себе інші партнери (наприклад, програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро)”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Розмір програми МВФ базується на оцінці фінансового розриву (різниці між потребами у фінансуванні та прогнозованими джерелами) та спроможності країни обслуговувати борг. Хоча потреби України залишаються значними, МВФ, ймовірно, враховує очікувані надходження від інших донорів. Якщо сукупний пакет міжнародної допомоги достатній, власний внесок МВФ може бути меншим.
Також необхідно зазначити, що кошти МВФ виділяються траншами й обумовлені виконанням певних структурних маяків та реформ. Менша сума програми може відображати обережний підхід Фонду, пов’язаний із необхідністю забезпечити чітке та своєчасне виконання Україною своїх зобов’язань.
Високий рівень безпекових ризиків через триваючу війну також може впливати на обсяги фінансування, які МВФ готовий виділити. Хоча Фонд продовжує підтримувати Україну, загальна невизначеність щодо тривалості та наслідків війни може зумовлювати більш консервативні оцінки.
Таким чином, невеликий розмір програми МВФ, не обов’язково означає брак підтримки, а скоріше підтверджує його каталітичну роль у більшому пакеті міжнародної допомоги. Вимоги МВФ Майбутня програма матиме схожу структуру, як і та, що діє з 2023 р. – вона включатиме структурні реформи, кількісні індикатори ефективності та зобов’язання уряду щодо покращення управління державними фінансами. “Нова програма з МВФ, скоріше за все, буде frontloaded – більшість грошей буде виплачено на початку. Тому у Фонду буде можливість ставити більш жорсткі вимоги на старті”,- сказала виконавча директорка Центру економічної стратегії Марія Репко в коментарі NV Бізнес. Серед типових вимог МВФ – збільшення доходів державного бюджету та забезпечення макрофінансової стабільності.
Зміцнення фіскальної стійкості та збільшення доходів – це блок вимог, який є найпріоритетнішим для МВФ, оскільки Україна потребує значних коштів для покриття невійськових витрат. “Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем ухилення від сплати податків”, – розповіла Підласа. Ухвалення державного бюджету на наступний рік має відбуватися в межах узгодженого з Фондом дефіциту. Для цього МВФ вимагає посилити податкову та митну адміністрацію для закриття схем ухилення від сплати податків. Це включає боротьбу з “тіньовою” економікою, нелегальним обігом підакцизних товарів та контрабандою.
Також Україні необхідно провести заходи для розширення податкової бази. Важливо також контролювати непріоритетні витрати та посилювати прозорість у державних закупівлях.
Ще одна вимога – посилення управління та боротьба з корупцією.
МВФ розглядає ці реформи як ключові для підвищення довіри інвесторів та забезпечення ефективності державної влади. Зокрема необхідні подальші кроки для зміцнення незалежності та ефективності судової системи. Потрібно забезпечити незалежність та стійкість роботи антикорупційних інституцій, таких як НАБУ, САП, і ВАКС. Як повідомляють джерела Forbes Ukraine, ця вимога може бути визначена як критична – будь-які спроби політичного впливу або підпорядкування цих органів іншим державним структурам можуть поставити під загрозу подальше фінансування з боку МВФ. Важливим є посилення корпоративного управління в державних підприємствах, зокрема через прозорий відбір незалежних наглядових рад.
МВФ вимагає і реформи фінансового сектору та монетарної політики. Ці заходи спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності. Ключовою вимогою є збереження інституційної та операційної незалежності НБУ. Необхідний поступовий перехід від фіксованого до більш гнучкого курсу гривні, що дозволить краще реагувати на економічні шоки, при дотриманні умов для макрофінансової стабільності. Також важливо зберігати фінансову стійкість банків та ефективно управляти непрацюючими кредитами (NPL).
Крім того, нова програма має бути тісно інтегрована з планом реформ у межах програми Ukraine Facility від ЄС, що підкреслює фокус на гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Потрібне подальше впровадження реформ на енергетичних ринках, включаючи питання тарифної політики та корпоративного управління в енергетичних компаніях.
До потенційно нових умов відносяться: перезавантаження митниці, ліквідація норм, що обмежують строки досудового розслідування, відомих як “правки Лозового”, реформа держпідприємств із прозорим добором керівників і членів наглядових рад.
Вікторія Хаджирадєва
About the Author
